г.Днепр, проспект Карла Маркса, 49 +38(063)653-40-49 mail@agro-trader.com.ua
Меню

Із прадавніх часів злакові зернові культури, які вирощувалися для виготовлення хліба, завжди мали важливе економічне та продовольче значення. Так, за даними істориків, пшеницю на теренах нашої держави почали висівати ще у 3–4 тисячолітті до н. е., а її зерно у V–VI століттях стало головним продуктом експорту до Греції та Римської імперії — з південних територій, що тепер географічно відповідають зоні Степу та Причорномор’я України. Отже, культура вирощування пшениці й інших злакових рослин, таких як жито, ячмінь, овес, просо,  для хлібопекарських цілей має тривалу історичну традицію й давно і добре відома в нашій країні.   

Упродовж усього часу, особливо за останні два століття, технологія вирощування зернових культур постійно розвивалася і покращувалася. Створювалися нові, більш продуктивні сорти, вдосконалювалися системи сівозмін, обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин від шкодочинних організмів тощо. І це дало свій результат. На сьогодні вже стала реальною врожайність озимої пшениці 80–10 ц/га, а в окремих регіонах у певні роки вона досягала до позначки 120 ц/га і навіть більше. Щоб отримати такі показники продуктивності, необхідно максимально збалансувати всі чинники, важливі для росту і розвитку рослин.

Зокрема, отримання високих урожаїв зернових колосових є неможливим без ефективної системи захисту від бур’янів, хвороб та шкідників, як одного із найважливіших елементів технології. Адже без надійного контролю втрати від них на сьогодні можуть становити 30–40 % і навіть досягати 50–70 %. З огляду на відчутне загальне зростання вартості сільськогосподарської продукції, яке відбулося за останні 2 десятиліття, паритет цін на зерно злакових культур і засоби захисту рослин істотно змінився. Тому на високопродуктивних полях стало економічно вигідно використовувати максимальний захист. Так, сільгоспвиробники, які у 2012–2014 рр. отримали понад 100 ц/га озимої пшениці сортів Сейлор та Балетка (виробництво «Сингента»), крім усього іншого, в осінній та весняно-літній періоди проводили разом 3–4 фунгіцидні та 2–3 інсектицидні обробки. І рентабельність вирощування культури при цьому лише збільшувалася!   

Шкідливий ентомокомплекс. З-поміж шкодочинних організмів зернових колосових важливе економічне значення мають комахи-фітофаги, прямі втрати від яких в Україні щорічно складають 2–3 млн т зерна, або 4–6 %. З 1 га поля, засіяного даними культурами, ці шкідники «забирають» у середньому від 2 до 5 ц урожаю або навіть більше. До того ж бувають ще й побічні втрати від вірусних та грибних хвороб, переносниками яких є сисні шкідники.  Й це за сучасного стану більш-менш  непоганого розвитку системи їх контролю, коли в посівах озимої та ярої пшениці, наприклад, великі й середні господарства стабільно застосовують інсектициди на 70–75 % площ.  Відповідно, за деякими даними, без будь-якого інсектицидного захисту втрати врожаю досягали б 15–25 %.

Шкідливий ентомокомплекс на зернових колосових культурах налічує більш як півсотні видів комах-фітофагів із 21 біологічної родини. З-поміж них в агроценозах України найчастіше зустрічаються такі спеціалізовані шкідники: цикадки (шестикрапкова, смугаста, темна);  попелиці (звичайна злакова, велика злакова, ячмінна, черемхово-злакова); хлібні клопи (шкідлива, маврська та австрійська черепашки, елія гостроголова); пшеничний трипс, хлібний турун, хлібні жуки (жук-кузька, хрестоносець, красун), хлібні блішки (смугаста, звичайна стеблова, велика стеблова); п’явиці (червоногруда, синя); звичайна зернова совка, хлібні трачі (звичайний, чорний); злакові мухи (вівсяна та ячмінна шведські, гессенська, пшенична, мероміза, зеленоочка та ін.). Крім цього, на посівах зернових злаків відчутно шкодять також і багатоїдні комахи, серед яких варто виділити гусениць підгризаючих совок (озимої, окличної), дротяників — личинок коваликів (посівного, степового, темного, широкого та ін.), личинок пластинчастовусих (хрущів, хлібних жуків) тощо.

Однак практично в усіх природно-кліматичних зонах найбільш поширеними і небезпечними  у весняно-літній період є такі групи шкідників, як сисні (попелиці, цикадки, трипси, хлібні клопи); внутрішньостеблові (злакові мухи, хлібні трачі або пильщики); хлібні блішки, п’явиці та хлібні жуки. Щоб правильно підібрати інсектициди та розробити ефективну систему їх застосування, необхідно розібратися в особливостях біології, поведінки та поширення цих комах, визначити оптимальні й критичні для контролю чисельності стадії розвитку та періоди їх появи на полях зернових злаків. Саме такі особливості представлено в табл. 1.

Таблиця 1. Поширення та біологічні особливості основних видів фітофагів зернових колосових культур, які шкодять посівам у весняно-літній період

ВидАреал в УкраїніКількість генерацій за рікЗимуюча стадія
Звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond)Повсюдно, більшев Південному Лісостепу та в Степувід 6до 10–12 Яйця на листках і стеблах сходів озимих, падалиці культурних та диких злаків
Велика злакова попелиця(Sitobion avenae F.)Повсюдно, більшев СтепуЯйця на листках і стеблах сходів озимих
Ячмінна попелиця (Brachycolus noxius Mordv.)Повсюдно, більшев Лісостепу та Степу
Черемхово-злакова попелиця (Rhopalosiphum padi L.)ПовсюдноЯйця в основі бруньок на верхівках пагонів черемхи, рідше глоду та кісточкових плодових дерев
Шестикрапкова цикадка (Macrosteles laevis Rib.)Повсюдно2–3Яйця в тканинах або пазухах листків озимих культурних та диких злаків
Смугаста цикадка (Psammotettis striatus L.)Повсюдно, більше в Лісостепу та Степу
Темна цикадка (Laodelphax striatella Fall.)Повсюдно2Личинки ІІІ–ІV віків останньої генерації у пазухах нижніх листків озимих культурних і диких злаків
Пшеничний трипс (Haplothrips tritici Kurd.)Повсюдно, більше в Лісостепу та Степу1Личинки у поверхневому шарі ґрунту або під рослинними рештками
Клоп шкідлива черепашка(Eurygaster integriceps Put.)Степ, Південно-Західний Лісостеп1Імаго під опалим листям у лісах, лісосмугах та інших місцях із деревно-чагарниковою рослинністю
Маврська черепашка(Eurygaster maurus L.)Повсюдно
Австрійська черепашка(Eurygaster austriacus Schr.)Лісостеп та Полісся
Елія гостроголова(Aelia acuminata L.)Повсюдно, більше в Лісостепу та Поліссі
Гессенська муха(Mayetiola destructor Say.)Повсюдно, більше в Степу й Лісостепу3–5Доросла личинка в пупарії у піхвах листків сходів озимих, падалиці та диких злаків
Вівсяна шведська муха(Oscinella frit L.)Повсюдно, більше в Лісостепу й Поліссі3–5Доросла личинка в пупарії всередині стебел озимих, падалиці та диких злаків
Ячмінна шведська муха(Oscinella pusilla Mg.)Повсюдно, більше в Степу3–5Доросла личинка в пупарії всередині стебел озимих, падалиці та диких злаків
Пшенична муха(Phorbia secures Tiens.)Повсюдно, більше в Степу2Доросла личинка в пупарії або лялечка всередині стебел озимих злаків, рідше у верхньому шарі ґрунту на глибині 1–4 см
Зеленоочка (Chlorops pumilionisBjerk.)Полісся і Північний Лісостеп2Личинки старших віків всередині стебел озимих, падалиці та диких злаків
Мероміза (Meromyza nigriventrisMcq.)Повсюдно2Личинки останнього віку всередині стебел озимих, падалиці та диких злаків
Опоміза пшенична(Opomyza florum F.),Повсюдно, більше в Лісостепу, Поліссі та Північному Степу1Сформовані личинки в яйцевих оболонках у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих
Озима муха(Delia coarctata Fll.)Повсюдно, більше в Лісостепу, Поліссі та Північному Степу1Сформовані личинки в яйцевих оболонках у поверхневому шарі ґрунту на посівах озимих
Звичайний хлібний трач(Cephus pygmaeus L.)Повсюдно, більше в Степу1Личинки останнього віку всередині стерні зернових злаків
Чорний хлібний трач(Trachelus tabidus F.)Степ1Личинки останнього віку всередині стерні зернових злаків
Смугаста хлібна блішка (Phyllotreta vittula Redt.)Повсюдно, більше в Лісостепу1Жуки під опалим листям  або у верхньому шарі ґрунту у лісах, лісосмугах, садах, чагарниках
Велика стеблова блішка (Chaetocnema aridula Gyll.)Повсюдно1Жуки під рослинними рештками у лісах, лісосмугах, чагарниках, на схилах балок, в дернині обочин полів
Звичайна стеблова блішка (Chaetocnema hortensis G.)Повсюдно1
П’явиця червоногруда(Oulema melanopus L.)Повсюдно, більше в Степу та Південно-Східному Лісостепу1Жуки в ґрунті на глибині 3–5 см на полях після зернових, з посівами багаторічних злакових трав, у дернині лісосмуг
П’явиця синя(Oulema lichenis Voet.)Повсюдно, більше в Північно-Західному та Центральному Лісостепу й Поліссі
Жук-кузька(Anisoplia austriaca Hrbst.)Повсюдно, за винятком Північно-Західного Полісся1 на 2 рокиЛичинки в ґрунті на глибині 25–40 см і більше
Жук-хрестоносець(Anisoplia agricola Poda.)Повсюдно, більшев Північному Лісостепу та Поліссі
Жук-красун(Anisoplia segetum Hrbst.)Повсюдно, більше в Степу1

У виробництві часто або нехтують інсектицидним захистом зернових, або приділяють йому недостатньо уваги, часто неправильно оцінюючи потенційні втрати врожаю від комах-фітофагів. Так, за даними опитувань агрономів господарств, інсектициди використовують усього лише на половині площ зернових колосових культур. Із них, звісно, більше обробляється посівів озимої та ярої пшениці — 68–74 %. А захист таких культур, як  ячмінь, а тим більше овес і жито, часто ігнорується взагалі. Проте навіть у тих господарствах, де все ж застосовують інсектициди, переважна більшість площ захищають від фази середини колосіння до фази молочної стиглості зерна, коли істотної шкоди від основних видів фітофагів уже завдано. І лише близько 20 % площ обробляється саме тоді, коли це потрібно: від початку виходу в трубку й  до появи прапорцевого листка, тобто в період масового заселення посівів шкідниками. То чи дійсно на зернових культурах потрібно застосовувати інсектициди і коли це дасть максимальний ефект?  
Від комплексу шкідливих комах, які  майже щороку і в усіх зонах присутні в пшеничних агроценозах, з одного гектара поля не добирають у середньому 500–800 кг/га врожаю зерна. Так, лише фітофаги, що належать до групи сисних, зменшують продуктивність посівів на 350–500 кг/га. Це все прямі втрати, а є ще й непрямі. Зокрема, від вірусних захворювань, переносниками яких переважно є попелиці й цикадки, додаткові втрати збільшуються ще на 200–300 кг/га. Вивченням шкідливості фітофагів колосових злакових культур свого часу займалися чимало дослідників, чиїми даними ми сьогодні можемо успішно користуватися (Альохін В. Т., 1995, 1996; Секун М. П., 1998; Шахова Н. М., 2013 та інші) (табл. 2).

Таблиця 2. Шкідливість основних груп фітофагів зернових колосових культур, які розвиваються на посівах у весняно-літній період

ВидШкідливі стадіїОргани рослин, що заселяються та пошкоджуютьсяРівень чисельності для розрахунку втратОрієнтовні середні втрати врожаюПримітки
кг/га%
Звичайна злакова, черемхово-злакова попелиціЛичинки та імагоЛистки, стеблаКолонії:15–20 екз./стебло (із листям)140–1802–4Додаткові втрати від вірусних хвороб — до 25–40 %.
Велика злакова, ячмінна попелиціЛичинки та імагоЛистки, стебла, колос
ЦикадкиЛичинки та імагоЛистки, піхви листківІмаго + личинки:0,3–0,5 екз./рослину60–1001–2
Пшеничний трипсЛичинкиКолоскові та квіткові луски колосу, зерно у фазі наливуЛичинки:15–20 екз./колос180–2503–5Зниження якості, натури та маси 1000 зернин.
Хлібні клопиЛичинки та імагоЛистя, стебла, колос, зерно у фазі наливуІмаго зимуючого покоління: 1 екз./м2(у фазахвиходу в трубку — прапорцевого листа)501Личинки старших віків та імаго нового покоління, що живляться вмістом зерна у колосі, є значно шкодочиннішими, ніж імаго зимуючого покоління.Погіршення якості зерна (клейковини білка).
Шведські мухи,пшенична муха,опоміза пшеничнаЛичинкиСтеблаІмаго:40–50 екз./100 помахів сачком50–701–2Зрідження продуктивного стеблостою (кожне заселене стебло непродуктивне).
Озима мухаЛичинкиСтебла,вузол кущіння
Гессенська мухаЛичинкиСтебла,піхви листків
Зеленоочка,меромізаЛичинкиСтебла,колоскові ніжки
Хлібні трачі (пильщики)ЛичинкиСтеблаЛичинки (в стеблах):7–10 екз./м270–1001–2
Смугаста хлібна блішкаЖуки й личинкиЛистя (жуки),коріння (личинки)Імаго:0,2–0,3 екз./рослину50–701–2
Стеблові хлібні блішкиЖуки й личинкиЛистя (жуки),стебла (личинки)
П’явиціЖуки й личинкиЛистяЛичинки: 2–3 екз./м240–701–2
Хлібні жукиЖуки та личинкиЗерно у фазі наливу (жуки);Коріння (личинки)Імаго:1 екз./м2200–3004–6Окрім виїдання зерна у колосі, значну його частину жуки «вимолочують».Личинки є найбільш шкодочинними, коли зріджують посіви у фазу сходів.

Отже, щоб створити максимально ефективну систему інсектицидного захисту, необхідно добре знати фенологію шкідників, періоди й екологічні закономірності появи їх шкодочинних стадій. Тож давайте зупинимося на основних, найбільш небезпечних групах комах-фітофагів, які практично завжди присутні на наших полях зернових колосових злаків (рис. 1–4).


Рис. 1. Колонія злакової попелиці на рослині пшениці

Рис. 2. Імаго клопа – шкідливої черепашки на листку пшениці

Злакові попелиці. Попелиць поділяють на дві групи: немігруючі, або однодомні, життя яких проходить на одній (злаковій) рослині-господарі, та мігруючі, або дводомні, характерною особливістю яких є зміна кормових рослин упродовж сезону. До першої групи належать звичайна злакова, велика злакова та  ячмінна попелиці, до другої — черемхово-злакова і в’язово-злакова.  Всі вони мають складний цикл розвитку, що характеризується значною кількістю різноманітних поколінь, більшість із яких з’являються в результаті партеногенетичного розмноження. На посівах зернових колосових з’являються у квітні-травні (залежно від виду), починаючи від фази закінчення весняного кущіння — початку виходу в трубку. Без застосування захисних заходів їх популяції досягають максимальної чисельності в середині — другій половині червня, поступово збільшуючись із кожним наступним поколінням. Зерновими злаками шкодять, утворюючи колонії і висисаючи сік з вегетативних та генеративних органів, що знижує врожай зерна і його якість. Рослини втрачають тургор, деформуються, в’януть і часто засихають; зерно утворюється щупле й з низькою натурою. Сильні пошкодження в ранні стадії розвитку рослин можуть призводити навіть до їх загибелі, а  у фазу появи передпрапорцевого та прапорцевого листків — до повного або часткового невиколошування, пустозерності, щуплозерності. Крім того, попелиці є активними переносниками вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості. Інтенсивному розмноженню попелиць та їх шкодочинності сприяє помірно тепла й суха погода. 


Рис. 3. Личинки пшеничного трипса у колосі


Рис. 4. Імаго хлібного жука-кузьки на колосі пшениці

Зважаючи на характер живлення цих фітофагів і тривалий період їх заселення й розвитку на зернових, для ефективного захисту необхідно застосовувати сучасні контактно-системні інсектициди зі значним періодом захисної дії. Саме високосистемні діючі речовини групи неонікотиноїдів, які здатні надійно й на довгий час токсикувати рослину, будуть проти них достатньо ефективними. 

Хлібні клопи. До цієї групи належать спеціалізовані шкідники злакових колосових культур ряду напівтвердокрилих, родин щитників-черепашок (шкідлива, маврська та австрійська черепашки) та справжніх щитників (елія гостроголова й елія носата). Оскільки найпоширенішим хлібним клопом є шкідлива черепашка, то і найбільших втрат завдає саме цей вид, особливо посівам озимої пшениці в зоні Степу. Шкодять як дорослі клопи, що з’являються на посівах після перезимівлі, так і личинки та імаго нового покоління. Вихід з місць зимівлі спостерігається за температури Середовища 15–17 ᴼС, а масова міграція на поля з культурними колосовими злаками відбувається при потеплінні до +18–19 ᴼС і вище. Спочатку клопи перелітають і зосереджуються на краях полів озимини поблизу лісів і лісосмуг, що збігається з початком розпускання бруньок на тополі й клені. Рослини пшениці в цей період перебувають, як правило, у фазі виходу в трубку. Згодом поступово розселяються по всій площі озимих, а потім переходять на ярі культури. Дорослі особини зимуючого покоління завдають шкоди, проколюючи своїм ротовим апаратом стебла нижче або на рівні зачатку колосу і висмоктуючи сік.  Пошкоджені рослини відстають у рості й або відразу засихають, або у фазу колосіння утворюють повну чи часткову білоколосість. Заселення посівів є розтягнутим у часі і навіть за типової весни із середньо-динамічним наростанням температур триває аж до фази колосіння в озимих. Проте найбільшої шкоди завдають клопи нового покоління, що відроджуються з відкладених на рослини яєць: личинки (особливо старших, ІІІ–V, віків) та окрилені імаго, які живляться вмістом зерна у колосі аж до закінчення фази воскової стиглості. Окрім прямих втрат урожаю, хлібні клопи суттєво погіршують його якість, зокрема знижують клас зерна і його хлібопекарські якості. Під дією уведених їх ротовим апаратом протеолітичних ферментів білкова частина (клейковина) руйнується, і випікання якісного хліба тоді стає неможливим. Відповідно, зерно, пошкоджене хлібними клопами більше, ніж це допускається стандартом, стає некондиційним (фуражним), і  трейдери закуповують його у сільгоспвиробників за нижчими цінами.   

Оскільки клопи заселяють злакові культури тривалий час і також є сисними шкідниками, для ефективного їх контролю теж необхідно застосовувати контактно-системні інсектициди з довгим терміном захисної дії.  З описаних вище особливостей фенології цих фітофагів стає зрозуміло, що захист від них потрібно розпочинати ще з фази виходу в трубку в озимих, а не при появі прапорцевого листка, коли старі імаго вже завдадуть рослинам значних пошкоджень.

Пшеничний трипс. Є дуже поширеним фітофагом у зернових агроценозах. Оскільки розміри його тіла досить дрібні (до 1,5–1,8 мм), а личинки ведуть прихований спосіб життя, у сільгоспвиробництві часто не звертають особливої уваги на цього шкідника, і його економічне значення недооцінюють. Однак серед групи сисних пшеничний трипс є чи не найбільш шкодочинним (табл. 2).  

Навесні, коли температура поверхневого шару ґрунту прогрівається до +8 ᴼС, зимуючі личинки активізуються і виходять на його поверхню, щоб перетворитися на пронімф, а потім — на німф.  Згодом з’являються й імаго, які починають перелітати на посіви озимих зернових культур у фази прапорцевого листка — колосіння. За деякими даними, за ранньої весни зі швидким наростанням температур виліт і  заселення озимини можуть розпочинатися ще у фазу виходу в трубку і тривати більше місяця. Після спарювання самиці відкладають яйця на колоскові луски та стрижні колосу. Личинки, які з’являються через 1–1,5 тижні, спочатку живляться лусочками, а потім зерном, висмоктуючи з нього сік. Внаслідок пошкоджень колосся деформуються, виникає часткова або повна білоколосість. Пошкоджене зерно всихає, стає щуплим, знижується його натура; на поверхні з’являються жовто-бурі плями. Пшеничний трипс інтенсивно розмножується за теплої та посушливої погоди, але надто високі температури повітря і суховії впливають на його розвиток згубно.

Для планування захисних заходів слід звернути особливу увагу на 2 важливі моменти: період появи шкідливої стадії (личинки) — вже у колосі; та конкретне місце її локалізації і живлення — тобто під лусками. Також слід брати до уваги й те, що сокорух у тоненьких колоскових і квіткових лусочках досить уповільнений, і системному інсектициду, що рухається акропетально, потрібен певний час, щоб досягти цих органів. Якщо такий препарат із тривалою захисною дією застосувати ще на початку фази виходу в трубку (як правило, разом із гербіцидом та фунгіцидом), у діючої речовини буде достатньо часу для надходження до найвіддаленіших частин рослини і якісної їх токсикації. Якраз інсектицидна сполука тіаметоксам, яка має найкращу системність з-поміж усіх неонікотиноїдів, й забезпечує найвищу ефективність проти личинок трипса, що неодноразово було підтверджено у численних дослідах компанії «Сингента». 

Хлібні жуки. Належать до комах родини пластинчастовусих і теж є досить поширеними в агроценозах зернових колосових. Особливо небезпечним є жук-кузька, який вирізняється високою шкодочинністю.  

Личинки є поліфагами, живуть і розвиваються у ґрунті 2 роки, живлячись  підземними частинами багатьох культурних рослин. На полях зернових злаків особливо небезпечними є личинки саме 2-го року життя в осінній період, коли вони пошкоджують кореневу систему молодих незміцнілих рослин, що призводить до їх загибелі та зрідження посівів. Імаго на озимій пшениці з’являються вже після цвітіння, у фазу молочної стиглості зерна, а в Лісостепу зазвичай на початку червня. Живляться зерном у фазі наливу і майже до повної його стиглості. Серед злакових культур спочатку заселяють озимі; потім у міру їх достигання переселяються на ярі. І лише коли зерно у культурних рослин стає твердим і непридатним для живлення, переходять на трави та бур’яни цієї ж ботанічної родини. Окрім прямого поїдання зерна, хлібні жуки завдають й іншої чималої шкоди, вибиваючи («вимолочуючи») його своїми чіпкими ногами з колосу на землю. Через це втрати врожаю значно зростають. Один жук за період свого живлення на одній культурі знищує до 90 зерен.

Надійний захист можливий за умови застосування високоефективних контактно-кишкових інсектицидів. Слід зазначити, що хлібні жуки, як і багато інших представників родини пластинчастовусих, вирізняються загалом підвищеною стійкістю (не плутати з набутою резистентністю), що пов’язано з потужним ферментативним апаратом у цих комах. З огляду на це необхідно використовувати препарати, які характеризуються високою стартовою ефективністю, або «нокдаун-ефектом», та широким спектром інсектицидної дії. Такими є, наприклад, діючі речовини групи синтетичних піретроїдів.   

Інсектицидний захист.  Сучасна система захисту зернових колосових культур від шкідливих комах передбачає комплекс заходів з метою управління їх популяціями, починаючи від фази проростання насіння і появи сходів. Адже саме на початкових етапах розвитку рослин заподіяна фітофагами шкода є найбільш відчутною, а втрати врожаю через зрідження стеблостою стають непоправними.

Розпочинати захист необхідно з насіння, оскільки вже відразу після його висівання у ґрунт посівам починають загрожувати низка видів ґрунтових і наземних шкідників. Тому обробка насіння ефективними комбінованими препаратами, до складу яких входить системний інсектицид, має бути обов’язковою. Зокрема, сучасні фунгіцидно-інсектицидні протруйники виробництва компанії «Сингента», такі як Селест® Макс та Вайбранс Інтеграл,надійно захищають сходи зернових злаків від комплексу дротяників, личинок пластинчастовусих, злакових мух, попелиць, хлібних блішок, що починають шкодити на полях з озимими ще восени, а на ярих — у весняний період. Упродовж місяця і навіть більше посіви від них будуть захищені надійно, що дасть можливість рослинам безперешкодно рости, швидше проходячи вразливі стадії розвитку.    

Регламенти застосування інсектицидів. Вибір конкретних інсектицидів для захисту зернових культур у період вегетації має базуватися не лише на знанні їхніх властивостей, механізмів дії на комах чи способів токсикації рослин. Як уже зазначалося, передусім потрібно враховувати видовий склад, особливості розвитку й живлення фітофагів, строки заселення й пошкодження ними рослин.

 У зв’язку з цим у весняно-літній період необхідно проводити як мінімум 2, а часто й 3 інсектицидні обробки, щоб захистити посіви від усього комплексу спеціалізованих видів. До того ж при прийнятті рішень щодо необхідності й строків інсектицидних обробок слід пам’ятати, що економічні пороги шкідливості (ЕПШ) більшості фітофагів, вказані в агрономічній літературі, мають середні, тобто приблизні значення. Тож сьогодні ними можна користуватися лише орієнтовно.  

З іншого боку, в агроценозах зернових колосових майже всіх ґрунтово-кліматичних зон України присутні певні біологічні групи шкідників, що заселяють посіви постійно, з року в рік. Їх чисельність, стрімко зростаючи навесні, швидко досягає рівня шкодочинності й щороку створює загрозу культурам. До них можна віднести злакових мух, попелиць, цикадок, хлібних блішок, клопів, п’явиць, пшеничних трипсів, хлібних жуків. З огляду на це, щоб не допустити істотних пошкоджень рослин і відчутних втрат урожаю, проти них сьогодні стали актуальними саме обов’язкові інсектицидні обробки, які слід проводити завжди в оптимальні для їх ефективного контролю періоди. Такі періоди були пов’язані з фазами росту і розвитку рослин: Т1 (початок виходу в трубку), Т2 (поява прапорцевого листа), Т3 (налив зерна: молочна — молочно-воскова стиглість).

Відповідно, з метою ефективного контролю всього комплексу фітофагів компанією «Сингента» було розроблено конкретні рекомендації щодо використання інсектицидів власного виробництва з чітким позиціонуванням кожного з них стосовно фази рослини. Отже, система інсектицидного захисту зернових колосових культур у весняно-літній період передбачає 2-, 3-кратне обприскування рослин у період вегетації (рис. 5). Розглянемо детальніше призначення, регламенти кожної з цих обробок та цільові об’єкти, обґрунтувавши застосування конкретних препаратів.


Рис. 5. Система інсектицидного захисту зернових колосових культур у весняно-літній період

 — Т1 (початок виходу в трубку). Фази зернових злакових рослин за шкалою ВВСН 30–32. Найкраще застосовувати інсектицид Енжіо® 247 SC, к. с. (0,18–0,22 л/га залежно від культури та виду шкідника) разом із гербіцидом та фунгіцидом. Обробка проводиться, як правило, в середині квітня (на озимих культурах), або в середині — другій половині травня (на ярих культурах), що збігається з початком заселення посівів сисними фітофагами (попелицями, цикадками, хлібними клопами). Ця обробка також буде ефективною проти злакових мух, зокрема проти їхнього нового (першого весняного) покоління, що намагатиметься заселити культурні рослини; проти хлібних блішок та п’явиць, жуки яких теж з’являтимуться на посівах у цей період. Як уже відзначалося раніше, застосування у Т1-обробку контактно-системних інсектицидів групи неонікотиноїдів має особливо високий ефект проти пшеничного трипса. Препарат Енжіо® з діючою речовиною тіаметоксам, яка належить до цієї групи і має найкращу системність серед її представників, гарантує практично повний контроль личинок нового покоління цього фітофага аж до збирання врожаю. До того ж завдяки ефективній токсикації рослин тіаметоксамом Енжіо® забезпечуватиме тривалий термін захисту (20 днів і більше), особливо добре контролюючи прихованоживучих шкідників. Інша діюча речовина препарату — лямбда-цигалотрин — має добре виражену контактно-кишкову дію, відразу після застосування виявляє високу стартову ефективність, або «нокдаун-ефект», і має широкий спектр інсектицидної активності, тобто надійно знищує усіх фітофагів у тих стадіях, які мігруватимуть з місць зимівлі й заселятимуть посіви колосових культур. Зрештою, поєднання в одному препараті 2 вказаних вище інсектицидних сполук із різними механізмами дії на організми шкідливих комах унеможливлює виникнення у них резистентності. Особливо це стосується таких полівольтинних фітофагів, як попелиці, що можуть розвиватися у 10–12 поколіннях за один сезон.  Практичний досвід застосування та дані багатьох польових дослідів неодноразово підтверджували високу ефективність Енжіо® проти комплексу шкідників зернових культур.

 — Т2 (поява прапорцевого листа). Фаза ВВСН 39–40. Оптимально ефективним у цей період буде використання піретроїдного інсектициду Карате® Зеон  050 SC, мк. с. (0,15–0,3 л/га). Зазвичай Т2-обробка проводиться в кінці квітня — на початку травня (озимі зернові) та наприкінці травня — у першій половині червня (ярі зернові) водночас із другим внесенням фунгіциду. Вона також є дуже важливою і її строки збігаються із триваючим заселенням злакових культур попелицями, імаго зимуючого покоління хлібних клопів,  продовженням льоту імаго трипса, проти яких, власне, вона й призначена. З огляду на ефективний термін захисної дії Енжіо® від моменту його застосування у Т1  (до 3 тижнів), а також тривалість періоду між фазами початку виходу в трубку і появи прапорцевого листа (від 2 до 3 тижнів), цей комбінований препарат забезпечуватиме досить надійний контроль шкідливого ентомокомплексу в зазначеному часовому інтервалі. Тому внесення Карате® Зеон у фазу прапорцевого листа буде не лише достатньо ефективним проти перерахованих вище фітофагів, що продовжуватимуть мігрувати на посіви, надаючи додаткового захисту, а й оптимальним за гектарною вартістю. Вказані раніше переваги лямбда-цигалотрину, а також спеціальна формуляція, яка називається мікрокапсульована суспензія, забезпечує надійнішу і тривалішу захисну дію Карате® Зеон, порівняно з іншими піретроїдами. Відповідно, від часу  застосування цього препарату у Т2-обробку необхідний нам контроль шкідливих комах триватиме аж до фази цвітіння. Зазвичай двох таких обприскувань інсектицидами буває достатньо для надійного захисту зернових колосових культур. Проте часто виникає потреба й у 3-й обробці…

-Т3 (налив зерна: молочна — молочно-воскова стиглість). Фази ВВСН 73–87. Необхідна для контролю хлібних жуків, що шкодять колосовим культурам у фазу наливу зерна. Проводиться за необхідності й вибірково. Щоб зупинити заселення жуками посівів, буває достатньо й крайових обробок по периметру полів. Однак у разі раптової навали та різкого зростання їх чисельності нерідко виникає необхідність у суцільних обприскуваннях усього масиву культури. Проти цих фітофагів найбільш доцільно використовувати потужні контактно-кишкові інсектициди групи синтетичних піретроїдів, яким є препарат Карате® Зеон (0,2 л/га) від компанії «Сингента». Лямбда-цигалотрин, справляючи універсальну інсектицидну дію, досить надійно знищує таких важкоконтрольованих шкідників, як хлібні жуки. Багато інших інсектицидів проти них є просто малоефективними.

Переваги і властивості інсектицидів Енжіо® і Карате® Зеон. Насамперед варто зазначити, що формуляції обох препаратів створені за унікальною технологією Зеон-капсуляції, яка була розроблена і запатентована компанією «Сингента». Відповідно, препаративні форми Карате® Зеон (мікрокапсульована суспензія) та Енжіо® (концентрат капсульованої суспензії) завдяки цій технології набули унікальних характеристик. Суть даної технології полягає в тому, що піретроїд (лямбда-цигалотрин) було поміщено в тонкі полімерні мікрокапсули, які розподілені у водному середовищі препаративної форми й утворюють своєрідну суспензію. До складу мікрокапсул також входить і спеціальний фотопротектор, який захищає діючу речовину від сонячного (ультрафіолетового) опромінення. Отже, технологія Зеон-капсуляції змогла забезпечити більш тривалий період деструкції піретроїдної складової і, відповідно, удвічі довший термін її інсектицидної дії. Крім того, важливою й цінною властивістю мікрокапсул є можливість поступового вивільнення активної речовини після нанесення робочого розчину на листовий апарат рослини, що також посприяло подовженню періоду її ефективної дії. Отже, вказані  корисні характеристики даної новітньої формуляції забезпечують препаратам Енжіо® та Карате® Зеон такі практичні переваги:

  • стійкість до ультрафіолетових сонячних променів;
  • стійкість до змивання опадами;
  • стійкість до швидкого висихання на обробленій поверхні;
  • тривалішу інсектицидну дію і, відповідно, вищу ефективність захисту;
  • вищу безпеку для користувачів та навколишнього середовища.


Рис. 6. Механізм вивільнення діючих речовин у мікрокапсульованої суспензії​

Порівняно з аналогічними інсектицидами конкурентів,  Енжіо® та Карате® Зеон наділені й іншими цінними властивостями, які надають їм додаткових технологічних переваг. Так, Енжіо®на відміну від подібних йому комбінованих препаратів, характеризується:

  • найкращою розчинністю тіаметоксаму у воді (порівняно з іншими неонікотиноїдами), що забезпечує йому найвищу системність і, відповідно, можливість найефективнішої токсикації оброблених рослин;
  • високою термостабільністю. Препарат зберігає свою стабільну інсектицидну активність у широкому діапазоні температур — від +5 до 25 ᴼС і вище (реально ефективний від  +3 до 30 ᴼС);
  • значно більшою кількістю піретроїду, яка припадає на 1 га за використання рекомендованих норм витрати, що відповідає приблизно 2 нормам «Карате® Зеон»;
  • утворенням клотіанідину при розпаді тіаметоксаму в рослині — одного з метаболітів, що також має інсектицидну дію. У підсумку тривалість періоду ефективного захисту препарату подовжується до 3 тижнів.

Як один із цінних технологічних моментів варто також виділити можливість безпечного для рослин поєднання Енжіо® чи Карате® Зеон у бакових сумішах із різноманітними фунгіцидами та гербіцидами. Особливо це стосується Т1-обробки, під час проведення якої часто й практикують використання таких сумішей.   

Отже, всі сучасні рекомендації щодо застосування інсектицидів було розроблено спеціалістами компанії «Сингента» на основі результатів численних польових дослідів, які неодноразово перевірено у виробництві та обґрунтовано економічними розрахунками. Відповідно, система інсектицидного захисту зернових колосових культур від «Сингента» на сьогодні сформувалася як високоефективна і водночас оптимальна за вартістю. І це знайшло свій позитивний відгук у сільгоспвиробників багатьох господарств різних регіонів України, які повністю задоволені результатами!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *